Сердешний сердечний серцевий

Значение слова «сердешный»

СЕРДЕ́ШНЫЙ см. сердечный (в 5 знач.).

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

СЕРДЕ’ШНЫЙ. См. сердечный в 5 знач.

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

серде́шный

1. устар. может также быть и <<субст.|ru>> родной, родимый, любимый, милый ◆ Что тебя доконало, сердешного? Некрасов ◆ Матвеевна говорит: ослобонят, а я говорю: нет, говорю, касатка, чует моё сердце, заедят они её, сердешную, так и вышло, ― говорила она, с удовольствием слушая звук своего голоса. Л. Н. Толстой, «Воскресение», 1899 г. ◆ — Грозу-то какую — бог послал! — говорила она. — А наши в степу ночуют, то-то натерпятся сердешные! Чехов, «Степь»

Делаем Карту слов лучше вместе

Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!

Спасибо! Я стал чуточку лучше понимать мир эмоций.

Вопрос: онкоцентр — это что-то нейтральное, положительное или отрицательное?

СЕРЦЕВИЙ — СЕРДЕЧНИЙ -СЕРДЕШНИЙ

Серцевий.Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1.Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні(Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лу-кію, якесь сердечне тепло проймало його (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя,

що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упередження відразу пропали. Я побачив перед собою сердечного, розумного і щирого друга(Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоханості: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний,розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась(Т.Шевченко); Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного (О.Стороженко); — Це ж у нього жінка хворіє, а він, сердешний, переживає(Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Ка-щенко).

СЕСТРА.При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестроютощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Сек-лета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як нерозмовляли з собою (М.Коцюбинський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе. (Панас Мирний); Христина сиділа коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сестрою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ — СИВІТИСЯ — СИВІШАТИ

Сивіти.Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, видніти-ся (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); — Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися.Те саме, що сивіти.Поле сивілося, стаючи з білого попелястим(О.Гончар).

Сивішати.Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затуманеними очима, блідий, укритий білою щетиною, що кожного ранку сивішає(І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР — СИГНАЛЬНИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор,-а. Прилад, призначений для сигналізації: радіометричний сигналізатор, пожежний сигналізатор.

Сигнальник, сигналіст,-а. Матрос або робітник, який передає й приймає сигнали. Життя і навчання моряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно несуть вахту сигнальники, радіометристи (з газети); — Може, там сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузьма, — та сигнали на берег передає азбукою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ — СИГНАЛИТИ

Сигналізувати,-ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сигналізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджати про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. — Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізувала нам про небезпеку(Ю.Мокрієв).

Сигналити,недок. Те саме, що сигналізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигналить.

сигнальник, сигналістдив. сигналізатор.

СИЛОМІЦЬ,присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, приму-

З

шуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Не-чуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю.Зба-нацький).

Читайте также: Что пить при отравлении народные средства и препараты
СИЛЬЦЕ — СІЛЬЦЕ

Сильце,-я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце 1 . Тесаме, що сильце.

Сільце 2 .Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, городами та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс(Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН,-а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з матір’ю,присудок уживається: а) у формі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір ‘ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лу-к ‘янів син — Данило, коли хочете, разом з батьком працювали на голубівсь-кому руднику (П.Панч); б) у формі однини. Уся молодіж наче «подуріла».. Нерідко син ворогував з батьком (Панас Мирний); Яз батьком — ще малий — у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ — СИНДИКАЛЬНИЙ — синдикатний, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський.Який стосується синдикалізму, синдикаліста: синдикалістський ухил.

Синдикальний.Який стосується синдикату як професійної спілки: синдикальний конгрес.

Синдикатний, синдикатський.Який стосується синдикату як форми монополії: синдикатні (синдикатські) об’єднання.

СИНИТИ — СИНІТИ — СИНІ-ТИСЯ — СИНІШАТИ

Синити,перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. Пливуть човни, блищать весельця. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє перестельця — червонить, синить, зеленить. (П.Тичина)

Синіти,неперех. Ставати синім, синішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо(В.Винниченко); Його товсте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.Рильський).

Синітися.Виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Си-ніється тут прозора вода(І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати.Ставати синішим. Холодна з дня на день синішає ріка(М.Рильський).

СИНІВ — СИНІВСЬКИЙ

Синів,синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); — Цить, сестро, бо йя голодна,— обізвалась Балабуши-ха, — буду довго пам ятати синове весілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський.Притаманний, властивий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олійник).

синіти — синітися — синішатидив. синити.

СИНОНІМІКА — СИНОНІМІЯ — СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1.Сукупність синонімів якоїсь мови; розділ лексикології, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія:лексична синоніміка.

Синонімія,-ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність,-ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: синонімічність слів.

СИНХРО. Перша частина складних слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйордив. сеньйор.

синьйорадив. сеньйора.

синьйоринадив. сеньйорита.

СИРТ — СИРТЬ

Сирт,-у. Високогірна рівна ділянка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть,-і, ор. -тю. Промислова риба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

Сердешний сердечний серцевий

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

сердечний

аа

аб

ав

аг

аґ

ад

ае

ає

аж

аз

ай

ак

ал

ам

ан

ао

ап

ар

ас

ат

ау

аф

ах

ац

ач

аш

ая

ба

бг

бд

бе

бє

бж

бз

би

бі

бл

бо

бр

бу

бю

бя

ва

вб

вв

вг

вд

ве

вж

вз

ви

ві

вї

вй

вк

вл

вм

вн

во

вп

вр

вс

вт

ву

вх

вц

вч

вш

вщ

вю

вя

га

гв

гд

ге

гз

ги

гі

гл

гм

гн

го

гп

гр

гс

гу

гя

ґа

ґв

ґе

ґз

ґи

ґі

ґл

ґн

ґо

ґр

ґу

да

дб

дв

де

дє

дж

дз

ди

ді

дї

дл

дм

дн

до

дп

др

ду

дх

дь

дю

дя

еб

ев

ег

ед

еж

ез

ей

ек

ел

ем

ен

ео

еп

ер

ес

ет

еф

ех

еч

еш

єв

єг

єд

єе

єж

єз

єй

єл

єм

єн

єп

єр

єс

єт

єф

єх

єщ

жа

жб

жв

жг

жґ

жд

же

жє

жи

жі

жл

жм

жн

жо

жр

жу

жю

за

зб

зв

зг

зґ

зд

зе

зє

зж

зз

зи

зі

зї

зй

зл

зм

зн

зо

зп

зр

зс

зу

зц

зч

зш

зщ

зю

зя

ив

ид

иж

ик

ил

им

ин

ир

ис

ит

іб

ів

іг

ід

іє

іж

із

ік

іл

ім

ін

іо

іп

ір

іс

іт

іу

іх

іш

їд

їж

їз

їй

їс

їх

йм

йн

йо

йт

ка

кв

ке

кз

ки

кі

кл

км

кн

ко

кп

кр

кс

кт

ку

кх

кш

кю

кя

ла

ле

лж

ли

лі

лк

лл

ло

лу

ль

лю

ля

ма

мг

ме

мж

мз

ми

мі

мл

мн

мо

мр

мс

мт

му

мч

мш

мю

мя

на

нг

не

ни

ні

но

ну

нь

ню

ня

оа

об

ов

ог

од

оє

ож

оз

ої

ой

ок

ол

ом

он

оо

оп

ор

ос

от

оф

ох

оц

оч

ош

ощ

ою

па

пе

пє

пи

пі

пї

пл

пн

по

пп

пр

пс

пт

пу

пф

пх

пч

пш

пю

пя

ра

рв

рд

ре

рє

рж

ри

рі

рк

рн

ро

рп

рр

рс

рт

ру

рь

рю

ря

са

св

сг

се

сє

си

сі

ск

сл

см

сн

со

сп

ср

сс

ст

су

сф

сх

сц

сч

сь

сю

ся

та

тв

те

ти

ті

тк

тл

тм

тн

то

тп

тр

тс

ту

тх

тщ

ть

тю

тя

уб

ув

уґ

уг

уд

уе

уж

уз

уї

уй

ук

ул

ум

ун

уо

уп

ур

ус

ут

ух

уц

уч

уш

ущ

ую

уя

фа

фе

фз

фи

фі

фл

фо

фр

фт

фу

фю

ха

хв

хе

хи

хі

хл

хм

хн

хо

хр

хт

ху

хх

ца

цв

це

цє

ци

ці

цм

цн

цо

цп

цс

цу

ць

цю

ця

ча

чв

че

чє

чи

чі

чї

чк

чл

чм

чо

чр

чт

чу

чх

чш

чю

чя

ша

шв

ше

шє

ши

ші

шк

шл

шм

шн

шо

шп

шр

шт

шу

шх

шш

ща

ще

щи

щі

що

щу

юа

юб

юв

юг

юд

юж

юз

юк

юл

юн

юп

юр

юс

ют

юф

юх

юш

яб

яв

яг

яґ

яд

яє

яз

яй

як

ял

ям

ян

яп

яр

яс

ят

яф

ях

яч

яш

ящ

Читайте также: Пупырышки на языке почему у ребенка или взрослого появились прыщи ближе к горлу на корне и белый нал
СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на грунті сердечної слабості (Коцюб., III, 1956, 346); Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (Наука. 5, 1969, 51); // Признач. для лікування серця; серцевий. Я почуваю себе добре.. Почав довше сидіти в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків не дають (Коцюб., III, 1956, 451).

2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. Його тягне звідсіль геть, на простір, дальше від тої душної хати, що була свідком його думок гірких, його болів сердечних (Коцюб., І, 1955, 222); Се Фрузине лице, її се око глядить на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться глибоко (Фр., XIII, 1954, 77); Газдиня оглянулася. П’яні люди. погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Хотк., II, 1966, 194).

∆ Серде́чна зго́да, політ., іст.— політична угода між Францією, Англією і Росією, укладена до першої світової війни.

◊ З серде́чної простоти́ див. простота́; Серде́чна му́ка; Серде́чні му́ки — те саме, що Му́ка (му́ки) се́рця (див. се́рце); Серде́чна ра́на — душевний біль, страждання. Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця, зцілющою водою покропила сердечні рани… (Коцюб., І, 1955, 93).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу). Такий ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний і малий, як ті пісні чудові… (Фр., II, 1950, 73); — І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом. Людина він сердечна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447); Україна — це край чудесних дум і пісень, легенд і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних (Цюпа, Україна. 1960, 4); // Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.). Драма ся [«Чорноморський побит»] дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка — Т. Шевченкові (Коцюб., III, 1956, 49); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (Хижняк, Килимок, 1961, 89); Я б знидів бідарем безсильним, Хоча б в достатках потопав, Якби в сім’ї новій та вільній Братів сердечних я не мав (Брат., Грудка. 1962, 22); Весь світ — осолода щасливій людині, Що серце звіряє сердечній дружині (Крим., Вибр., 1965, 245); // Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний. Що далі, то гірш сумувала Катря.. То було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним.. А то зовсім одцуралася усіх (Вовчок, І, 1955, 225); Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (Коцюб., III, 1956, 286); На вулиці відбулася сердечна зустріч (Кач., II, 1958, 33); Він сердечну вів промову — слово, сповнене тепла… І його російська мова зрозуміла всім була (Тич., II, 1957, 294); // Щирий, непідробний. Пушкін виявляв допитливий і сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних скарбів і минулого (Літ. Укр., 6.VI 1969, 1); Сердечна дружба українського народу з народами Чехословаччини має довгу і барвисту історію (Вітч., 5, 1956, 133); На голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ гарячою любов’ю, сердечною любов’ю відповів (Гонч., Вибр., 1959, 126); // У сполуч. із сл. вітання, привіт, поздоровлення, подяка, спасибі і т. ін. уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось. Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого (Л. Укр., V, 1956, 141); Сердечний привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох (Коцюб., III, 1956, 399); Сердечне спасибі вам від усіх учнів і учениць десятого класу! (Донч., V, 1957, 529); [Хмельницький:] Передайте великому царю московському, великому народові руському сердечну подяку за вітання (Корн., І, 1955, 274); // Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.). Співав [Іван] дуже часто.. прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди (Фр., II, 1950, 147); Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); Митько розтяг гармошку, дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію (Десняк, Десну. 1949, 222).

Читайте также: Опухло за ухом и болит как лечить
4. Пов’язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний. Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого; маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (Фр., І, 1955, 343); Втіхи сердечні мої підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки живу і люблю (Зеров, Вибр., 1966, 294); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

◊ Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви — переживання, настрої, пов’язані з коханням, одруженням і т. ін. Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки Марту, і як не поспішно проходила батарея містом, комбат вважав за можливе вділити «один секунд» для Усманових сердечних справ (Гончар, Маша. 1959, 12); Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина (Чорн., Пісні. 1958, 65); Серде́чний рай — насолода, втіха від кохання. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! (Шевч., II, 1963, 383).

5. Те саме, що серде́шний. Мотається, мотається батько сам… знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (Тесл., З книги життя, 1949, 70); — Журиться сердечний за батьком, — думала Наталя (Донч., Шахта. 1949, 4).

Сердечний, сердешний, а, е.

1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28.

2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177.

3) Сердешне дерево = Сердешник.

4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. Сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.

No related posts.